узвишшя

р. мн. -иш. Невисока гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М.Терещенко); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П.Загребельний); Улянин двір лежав на краю села, над болотом. Узвишшя тут круто западало донизу, воно схоже було на ніс велетенського човна, що колись як урізався з розгону в очерети, так навіки й застиг (А.Дімаров).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узвишшя — УЗВИ́ШШЯ, я, с. 1. Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Словник української мови у 20 томах
  2. узвишшя — -я, с. 1》 Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. || Спеціально зроблене підвищення (поміст, постамент і т. ін.). 2》 рідко. Простір високо над землею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. узвишшя — ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯ рідко; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); — Пам'ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Словник синонімів української мови
  4. узвишшя — узви́шшя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. узвишшя — УЗВИ́ШШЯ, я, с. 1. Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (Тер., Щедра земля, 1956, 12); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (Загреб. Словник української мови в 11 томах
  6. узвишшя — див. вершина; висота; горб; Земля Словник синонімів Вусика
  7. узвишшя — (природне) височина, височінь, гірка, горбовина, (невеличке) узгір'я; (рукотворне) поміст, постамент, підвищення, п! ТРИБУНА. Словник синонімів Караванського
  8. узвишшя — Просторе підвищення невеликої висоти і плоскої або горбкуватої поверхні. Універсальний словник-енциклопедія