1. Словник синонімів української мови

узвишшя

ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯ рідко; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); — Пам'ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Яновський); Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Узгір'я.. темно-синьою хмарою спускалося в море (Леся Українка); На взгір'ї.. вітряки крилами розмахують (А. Головко).

ПІДВИ́ЩЕННЯ (підвищене місце на поверхні землі), УЗВИ́ШШЯ, ПІДНЯТТЯ́ спец. Їхній візок викотився на підвищення; позаду, в уділлі, ледь видима лишалася Родимова садиба (П. Загребельний); Дорога вибігла на узвишшя. Внизу розстилалася долина (А. Хорунжий); В межах Байдаківської дільниці Олександрійського родовища спостерігається смуга куполоподібних піднять (з наукової літератури).

ПІДВИ́ЩЕННЯ (щось спеціально збудоване, влаштоване вище рівня землі, підлоги), УЗВИ́ШШЯ, ПРИМІ́СТ, ПРИМІ́СТКА, ПРИМО́СТКА діал.; ПО́ДІУМ (на естраді, в залі тощо). Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Л. Первомайський); — Люблю дивитись на нашого брата металурга.., що стоїть на своєму робочому місці, на узвишші (О. Гончар); Метью Фільдінг великою палицею своєю збиває статую з примосту (Леся Українка); Лягла (Санька) в хатині на примістці (Григорій Тютюнник); У схожому на темну печеру нефі височів подіум (О. Забужко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узвишшя — узви́шшя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. узвишшя — р. мн. -иш. Невисока гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М.Терещенко); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Літературне слововживання
  3. узвишшя — (природне) височина, височінь, гірка, горбовина, (невеличке) узгір'я; (рукотворне) поміст, постамент, підвищення, п! ТРИБУНА. Словник синонімів Караванського
  4. узвишшя — див. вершина; висота; горб; Земля Словник синонімів Вусика
  5. узвишшя — УЗВИ́ШШЯ, я, с. 1. Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Словник української мови у 20 томах
  6. узвишшя — -я, с. 1》 Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. || Спеціально зроблене підвищення (поміст, постамент і т. ін.). 2》 рідко. Простір високо над землею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. узвишшя — Просторе підвищення невеликої висоти і плоскої або горбкуватої поверхні. Універсальний словник-енциклопедія
  8. узвишшя — УЗВИ́ШШЯ, я, с. 1. Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (Тер., Щедра земля, 1956, 12); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (Загреб. Словник української мови в 11 томах