урема

УРЕМА – УРЕМІЯ

Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та напівпустельної зон.

Уремія, -ї, ор. -єю. Гостре або хронічне самоотруєння організму, спричинене недостатністю функції нирок.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урема — урема́ (тюрк.) смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Характерна для широких долин з озерами тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. урема — УРЕ́МА, и, ж. 1. Листяні ліси з тополі, верби, черемхи та ін. у річкових заплавах лісостепової та степової зони. 2. Зарості кущів у низинах та заплавах річок. Словник української мови у 20 томах
  3. урема — уре́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. урема — -и, ж. Смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Великий тлумачний словник сучасної мови