уривчастий

УРИВЧАСТИЙ – УРИВИСТИЙ

Уривчастий. 1. Який переривається через короткі проміжки; який різко обривається: уривчаста мелодія, уривчаста розповідь, уривчасті дзвінки, уривчасті слова. 2. Який містить у собі неповні дані: уривчасті відомості.

Уривистий. 1. Те саме, що уривчастий. 2. Який має стрімкі, прямовисні схили, береги: уривистий яр, уривиста річка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

уривчастий — ури́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
уривчастий — Не суцільний, уриваний, уривковий; (з уривків) фраґментарний; (- дані) неповний; (звук) стрибучий; (- слова) відрубний; п! ПЕРЕРИВЧАСТИЙ. Словник синонімів Караванського
уривчастий — [уриўчастией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
уривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. Пішла [Настя] до піаніно і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Леся Українка); Розповідь його була уривчаста. Словник української мови у 20 томах
уривчастий — -а, -е. 1》 Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. 2》 Який містить неповні дані. Великий тлумачний словник сучасної мови
уривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови
уривчастий — Ури́вчастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. Пішла [Настя] до піаніно і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Л. Укр., III, 1952, 588); Розповідь його була уривчаста. Словник української мови в 11 томах