1. Словник синонімів української мови

уривчастий

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона (Катя) витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: — Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); — Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, — зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уривчастий — ури́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уривчастий — УРИВЧАСТИЙ – УРИВИСТИЙ Уривчастий. 1. Який переривається через короткі проміжки; який різко обривається: уривчаста мелодія, уривчаста розповідь, уривчасті дзвінки, уривчасті слова. 2. Який містить у собі неповні дані: уривчасті відомості. Уривистий. Літературне слововживання
  3. уривчастий — Не суцільний, уриваний, уривковий; (з уривків) фраґментарний; (- дані) неповний; (звук) стрибучий; (- слова) відрубний; п! ПЕРЕРИВЧАСТИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. уривчастий — [уриўчастией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  5. уривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. Пішла [Настя] до піаніно і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Леся Українка); Розповідь його була уривчаста. Словник української мови у 20 томах
  6. уривчастий — -а, -е. 1》 Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. 2》 Який містить неповні дані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. уривчастий — Ури́вчастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. Пішла [Настя] до піаніно і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Л. Укр., III, 1952, 588); Розповідь його була уривчаста. Словник української мови в 11 томах