1. Літературне слововживання

хітин

ХІТИН – ХІТОН – ХІТОНИ

Хітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, оболонки грибів, деяких водоростей і бактерій.

Хітон, -а. Лляний чи вовняний одяг вільного крою у давніх греків; балетний одяг без рукавів.

Хітони, -ів, мн. Ряд панцирних молюсків.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хітин — хіти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хітин — ХІТИ́Н, у, ч. Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і бактерій. Словник української мови у 20 томах
  3. хітин — -у, ч. Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і бактерій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хітин — хіти́н (від грец. χιτών – покрив, оболонка) вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент зовнішнього скелета ракоподібних, павуків і комах та оболонок клітин деяких грибів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. хітин — Полісахарид; див. сахариди. Універсальний словник-енциклопедія
  6. хітин — ХІТИ́Н, у, ч. Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і бактерій. Словник української мови в 11 томах