цезар

ЦЕЗАР – КЕСАР – ЦІСАР

Цезар, -я, ор. -ем. Титул римських і візантійських імператорів; заст. – володар, монарх.

Кесар, -я. Грецька назва цезаря.

Цісар, -я. 1. Те саме, що цезар. 2. Імператор Австро-Угорщини.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

Цезар — Це́зар іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
цезар — див. КЕСАР. Словник синонімів Караванського
цезар — ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Леся Українка); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
цезар — -я, ч. Те саме, що кесар. Великий тлумачний словник сучасної мови
цезар — це́зар (лат. Caesar) в Стародавньому Римі з 2 ст. титул спадкоємця престолу. В 4 – 5 ст. титулом цезаря називали носія самодержавної влади взагалі. Від імені Юлія Цезаря, який у 40-х pp. до н. е. запровадив у Римі свою одноособову владу. Словник іншомовних слів Мельничука
Цезар — (Caesar) Ґай Юлій, 101-44 до н.е., рим. полководець, політик і письменник; пов'язаний із партією популярів; член I тріумвірату (60); у 57-56 повністю завоював Ґаллію; після перемоги у громадянській війні диктатор; блискавично підкорив Віфінію (veni... Універсальний словник-енциклопедія
цезар — КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР. МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
цезар — Це́зар, -ря, -реві; -зарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цезар — ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Л. Укр., І, 1951, 100); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (Зеров, Вибр., 1966, 257). Словник української мови в 11 томах