1. Словник синонімів української мови

цезар

КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР.

МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн., САМОДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДНИК заст., САМОВЛА́ДЦЯ заст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИК зневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬ заст., ПОМА́ЗАНИК заст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); (Василько:) Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти (слава) хоча й пишалась І з п'яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та мені про те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта -. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); — А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Цезар — Це́зар іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. цезар — ЦЕЗАР – КЕСАР – ЦІСАР Цезар, -я, ор. -ем. Титул римських і візантійських імператорів; заст. – володар, монарх. Кесар, -я. Грецька назва цезаря. Цісар, -я. 1. Те саме, що цезар. 2. Імператор Австро-Угорщини. Літературне слововживання
  3. цезар — див. КЕСАР. Словник синонімів Караванського
  4. цезар — ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Леся Українка); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  5. цезар — -я, ч. Те саме, що кесар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цезар — це́зар (лат. Caesar) в Стародавньому Римі з 2 ст. титул спадкоємця престолу. В 4 – 5 ст. титулом цезаря називали носія самодержавної влади взагалі. Від імені Юлія Цезаря, який у 40-х pp. до н. е. запровадив у Римі свою одноособову владу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Цезар — (Caesar) Ґай Юлій, 101-44 до н.е., рим. полководець, політик і письменник; пов'язаний із партією популярів; член I тріумвірату (60); у 57-56 повністю завоював Ґаллію; після перемоги у громадянській війні диктатор; блискавично підкорив Віфінію (veni... Універсальний словник-енциклопедія
  8. цезар — Це́зар, -ря, -реві; -зарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цезар — ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Л. Укр., І, 1951, 100); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (Зеров, Вибр., 1966, 257). Словник української мови в 11 томах