церемонний

ЦЕРЕМОННИЙ – ЦЕРЕМОНІЙНИЙ, ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ

Церемонний. 1. Надзвичайно ретельний у дотриманні етикету, правил поведінки тощо; манірний: церемонна людина, церемонний тон. 2. Який відповідає вимогам етикету, дотриманню звичаїв, правил тощо: церемонний танець тощо. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибоким церемонним уклоном (З.Тулуб).

Церемонійний, церемоніальний. 1. Який стосується церемоніалу: церемонійний (церемоніальний) порядок. 2. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий: церемонійний (церемоніальний) марш, церемонійна (церемоніальна) вечеря.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

церемонний — -а, -е. 1》 Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина. || Те саме, що манірний. || Власт. манірній людині. || Те саме, що проханий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
церемонний — (тон) манірний; (хто) проханий; (уклін) підкреслено світський. Словник синонімів Караванського
церемонний — [цеиреимон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
церемонний — Церемо́нний = мані́рний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
церемонний — церемо́нний (від церемонія) 1. Той, що дотримується прийнятого етикету, витончено ввічливий, манірний. 2. Той, що вимагає підвищеного вияву уваги до себе, бундючний. Словник іншомовних слів Мельничука
церемонний — ЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. 1. Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина; // Те саме, що мані́рний. – Отже ви дуже церемонні та жалісливі! – сказала Ватя (І. Нечуй-Левицький); // Власт. манірній людині. Словник української мови у 20 томах
церемонний — церемо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
церемонний — ПРО́ШЕНИЙ розм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙ розм., ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із нами! — Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (М. Словник синонімів української мови
церемонний — ЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. 1. Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина; // Те саме, що мані́рний. — Отже ви дуже церемонні та жайлисливі! — сказала Ватя (Н.-Лев.,IV, 1956, 88); // Власт. Словник української мови в 11 томах
церемонний — рос. церемонный 1. Той, що дотримується прийнятих умов, правил, етикету — витончено ввічливий, манірний. 2. Переносно — той, що вимагає особливої (невідповідної) уваги до себе, бундючний. Eкономічна енциклопедія