1. Літературне слововживання

цунамі

невідм., с. Величезна руйнівна океанічна хвиля, яка виникає внаслідок сильних підводних землетрусів чи острівних вулканів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цунамі — цуна́мі іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цунамі — ЦУНА́МІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Словник української мови у 20 томах
  3. цунамі — невідм., с. Гігантські хвилі, які виникають в океані внаслідок підводних землетрусів, виверження підводних або острівних вулканів і спричиняють руйнівні спустошення на низьких берегах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цунамі — цуна́мі (япон.) великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів; спостерігаються головним чином біля берегів Тихого океану. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цунамі — I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Словник синонімів української мови
  6. цунамі — ЦУНА́МІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Словник української мови в 11 томах