цунамі
ЦУНА́МІ, невідм., с.
Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах.
Внаслідок сильних підводних землетрусів на поверхні океану нерідко виникають цунамі – хвилі, висота яких у прибережній зоні сягає 30 метрів. Цунамі мають величезну руйнівну силу (з наук.-попул. літ.);
// перен.
* У порівн. – А що ж Палажка? Знай собі регоче, аж груди ходять ходором. Ну, чисто тобі цунамі (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цунамі — невідм., с. Величезна руйнівна океанічна хвиля, яка виникає внаслідок сильних підводних землетрусів чи острівних вулканів. Літературне слововживання
- цунамі — цуна́мі іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- цунамі — невідм., с. Гігантські хвилі, які виникають в океані внаслідок підводних землетрусів, виверження підводних або острівних вулканів і спричиняють руйнівні спустошення на низьких берегах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цунамі — цуна́мі (япон.) великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів; спостерігаються головним чином біля берегів Тихого океану. Словник іншомовних слів Мельничука
- цунамі — I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Словник синонімів української мови
- цунамі — ЦУНА́МІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Словник української мови в 11 томах