цунамі

I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Грабовський); Біле Палагнине тіло вигиналось на травах, мов габи в Черемоші (М. Коцюбинський); Шумно пінячись.., кидається скажена Бистриця срібними фалями з скали в долину (І. Франко); Там корабель на пісок прибережний ми витягли зразу, Вийшли самі на високий, бурунами пінений берег (переклад Б. Тена); Внаслідок підводних землетрусів на поверхні океану нерідко виникають цунамі — хвилі, висота яких у прибережній зоні сягає 30 метрів (з журналу). — Пор. I. бри́жі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цунамі — невідм., с. Величезна руйнівна океанічна хвиля, яка виникає внаслідок сильних підводних землетрусів чи острівних вулканів. Літературне слововживання
  2. цунамі — цуна́мі іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. цунамі — ЦУНА́МІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Словник української мови у 20 томах
  4. цунамі — невідм., с. Гігантські хвилі, які виникають в океані внаслідок підводних землетрусів, виверження підводних або острівних вулканів і спричиняють руйнівні спустошення на низьких берегах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цунамі — цуна́мі (япон.) великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів; спостерігаються головним чином біля берегів Тихого океану. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. цунамі — ЦУНА́МІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Словник української мови в 11 томах