1. Літературне слововживання

шліф

ШЛІФ – ШЛІХ

Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження.

Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шліф — ШЛІФ¹, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готували шляхом механічного полірування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. шліф — шліф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шліф — шліф лоск (ст) ◊ набра́ти львівського шлі́фу набути манер міського товариства, стати міщанином (ст)||злеополізуватися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шліф — -а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шліф — (нім. Schliff) відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. шліф — ШЛІФ, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готувались шляхом механічного полірування (Допов. Словник української мови в 11 томах