шліф

Значення в інших словниках

1. шліф — ШЛІФ – ШЛІХ Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи. Літературне слововживання
2. шліф — ШЛІФ¹, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готували шляхом механічного полірування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. шліф — шліф лоск (ст) ◊ набра́ти львівського шлі́фу набути манер міського товариства, стати міщанином (ст)||злеополізуватися Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шліф — -а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шліф — (нім. Schliff) відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом. Словник іншомовних слів Мельничука
6. шліф — ШЛІФ, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готувались шляхом механічного полірування (Допов. Словник української мови в 11 томах