1. Словник української мови у 20 томах

шліф

ШЛІФ¹, а, ч.

Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження.

Шліфи готували шляхом механічного полірування (з наук. літ.);

Мікроструктурний аналіз, тобто спостереження за шліфами під мікроскопом, дає змогу виявляти різні складові сплавів (з наук.-попул. літ.).

ШЛІФ², у, ч., зоол.

Препарат, виготовлений із кісток, променів і столітів для визначення віку риби за річними кільцями.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шліф — ШЛІФ – ШЛІХ Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи. Літературне слововживання
  2. шліф — шліф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шліф — шліф лоск (ст) ◊ набра́ти львівського шлі́фу набути манер міського товариства, стати міщанином (ст)||злеополізуватися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шліф — -а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шліф — (нім. Schliff) відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. шліф — ШЛІФ, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готувались шляхом механічного полірування (Допов. Словник української мови в 11 томах