1. Літературне слововживання

ярий

ЯРИЙ – ЯРОВИЙ

Ярий1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний; який народжується, виводиться навесні; молодий: яра пшениця, ярі зернові культури, ярий ріпак, ярі бджоли.

Ярий2. Яскравий; яскраво-зелений; світлий, білий: ярий віск, ярий мед. Море., переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка); З-за обрію сонце поволі, Мов огненне коло, підводиться чисте і яре (Л.Первомайський); Ой зсучу я яру свічку та пушу на річку (П.Чубинський). Пох. яро.

Ярий3. Який виражає сильний гнів, лютий; сповнений гніву, обурення; палкий, пристрасний; дуже сильний, надмірний. Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих; Скрізь ярим оком окидає (І.Котляревський); Андрія Івановича., розбирав ярий сміх (Ю.Смолич); Ще ярими дощами весна не сипле, а жайворонок виманює господаря з плугом (М.Стельмах). Пох.: ярість, яро.

Яровий. 1. Який проводиться навесні; який буває весною; весняний: ярові польові роботи, яровий дощ. 2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярий — (хліб) яровий, яринний, весняний; Р. молодий; ПОЕТ. яскравий; ярній. Словник синонімів Караванського
  2. ярий — див. яскравий Словник синонімів Вусика
  3. ярий — [йарией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. ярий — 1. завзятий, заповзятий, завзятущий, запеклий, затятий, шалений, див. фанатик 2. це весняний Словник чужослів Павло Штепа
  5. ярий — I -а, -е. 1》 Який дає урожай в рік посіву, однорічний (про сільськогосподарські культури). Яра пшениця. || у знач. ім. ярі, ярих, мн. Те саме, що ярина 1). || Який народжується, виводиться весною; молодий. Ярий віск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ярий — Я́РИЙ¹, а, е. 1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний (про сільськогосподарські культури). Забув Федір, що .. на полі яра пшениця його корявих рук дожидає (Панас Мирний); Горох .. Словник української мови у 20 томах
  7. ярий — я́рий 1 прикметник дає врожай в рік посіву я́рий 2 прикметник яскравий я́рий 3 прикметник лютий Орфографічний словник української мови
  8. ярий — Яровий, весняний; гнівний, відважний, завзятий Словник застарілих та маловживаних слів
  9. ярий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
  10. ярий — Я́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ярий — Я́РИЙ¹, а, е. 1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний (про сільськогосподарські культури). Забув Федір, що.. на полі яра пшениця його корявих рук дожидає (Мирний, IV, 1955, 225); Горох.. Словник української мови в 11 томах