ЄВЕЦЬКИЙ Орест Степанович

ЄВЕ́ЦЬКИЙ Орест Степанович

• ЄВЕЦЬКИЙ Орест Степанович

(р. н. невід., Катеринославщина — р. і м. см. невід.)

- укр. фольклорист, етнограф і письменник. Брат Ф. Євецького. Закінчив 1830 істор.-філол. ф-т Харків. ун-ту. Служив у держ. установах Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Тифлісу, Варшави.

Брав участь у підготовці "Украинского альманаха" (1831), у цьому виданні з'явилася його публікація — оповідання "Гаркуша". Підтримував дружні стосунки з І. Срезневським, О. Шпигоцьким. Зібраний фольклор опубл. в зб. "Запорожская старина". Співробітничав (під псевдонімом Станіслав Мрозовецький) у варшавському часописі "Денница". У журналах "Молва", "Телескоп", "Московский наблюдатель" публікував статті з історії ("Універсал гетьмана Богдана Хмельницького"), укр. л-ри і фольклору ("Зауваження на статтю А. Хиждеу „Григорій Варсава Сковорода"", "Русинський літопис", "Декілька українських народних загадок"; всі — 1835) та ін. Автор повістей "Вук Абрам" (не опубл.) і "Морозенко" (не заверш.). Належав до Харківської школи романтиків. Відомі його праця "Статистичний опис Закавказького краю" (1835), статті в "Энциклопедическом лексиконе" А. Плюшара (1835 — 41).

■ Літ.: Срезневский В. И. Из первых лет научно-литературной деятельности И. И. Срезневского (1831 — 1839). СПБ., 1898; Харківська школа романтиків т. 1. Х., 1930.

Л. І. Скупейко.