ЄНІНА Віра Михайлівна

Є́НІНА Віра Михайлівна

• ЄНІНА Віра Михайлівна

[19.IV (2.V) 1906, с. Новотроїцьке, тепер Бердянського р-ну Запоріз. обл. — 26.XI 1977, Київ]

- укр. рад. письменниця. Член КПРС з 1958. Закінчила 1929 Київ. худож. ін-т. Учасниця Великої Вітчизн. війни. Життя повоєнного й сучас. села, сільс. молоді — в центрі повістей Є. "Голубий потік" (1948), "Розступилися гори" (1951), "Нагорода", "Нова трембіта" (обидві — 1955), "Знайди свій самоцвіт" (1979). Героїчній історії народу присвячено романи "Минуле не минає" (1965), "Істини розкриваються поволі" (1971). Автор повісті для юнацтва "Сердолікова усмішка" (1967), зб. оповідань "Краса жіноча" (1970), зб. гумору й сатири "Нехай лунає сміх" (вид. 1979), кн. спогадів про воєнні літа "Чотири довгих роки" (1974).

♦ Тв.: Минуле не минає. К., 1982.

■ Літ.: Забашта Л. Вірі Єніній — 70. "Літературна Україна", 1976, 7 травня.

В. А. Бурбела.