ЄНСЕН (Jensen) Альфред

Є́НСЕН (Jensen) Альфред

ЄНСЕН (Jensen) Альфред

(30.IX 1859, м. Форс, Швеція — 15.ІХ 1921, Відень)

- шведський учений-славіст, перекладач. Був референтом слов'янських літератур Нобелівського інституту при Швед. королів. АН. Писав швед. і нім. мовами. Досліджував творчість О. Пушкіна, М. Лермонтова. Переклав швед. мовою поему "Пан Тадеуш" А. Міцкевича (1898). 1909 був на Україні (Чернігів, Львів), познайомився з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Маковеєм, В. Гнатюком. Автор статей: "Михайло Коцюбинський" (1913), "Травестійна „Енеїда" Котляревського"

[Є. відводить цьому твору перше місце серед травестійних поем у європ. л-рі (опубл. у зб. "Привіт Ів. Франкові в сорокаліття його письменницької праці", Львів, 1916)]; досліджень з історії України — монографії "Мазепа", "Орлик у Швеції" (обидві — 1909), "Україна" (1919) та ін. Видав моногр. дослідження "Тарас Шевченко. Життя українського поета" (Відень, 1916, нім. мовою; укр. перекл. І. Мандюка), у якому використав праці М. Костомарова, О. Кониського, І. Франка. Є. наголошує на таких гуманістич. тенденціях поезії Т. Шевченка, як народність, глибокий реалізм, протест проти соціального і нац. гніту та несправедливості. 1909 здійснив вільний переклад швед. мовою віршів Т. Шевченка "Заповіт", "До Основ'яненка", уривка з поеми "Гайдамаки" та ін., а також оповідань "На віру" та "Дорогою ціною" М. Коцюбинського (Стокгольм, 1909; 2-е вид. 1918).

Тв.: Укр. перекл. — Тарас Шевченко. Життя українського поета. Перемишль, 1921; З праці "Тарас Шевченко. Життя українського поета". В кн.: Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964; Листи до Івана Франка. "Архіви України", 1966, № 4.

Літ.: Гнатюк М. Альфред Єнсен — дослідник Т. Г. Шевченка. "Літературна газета", 1961, 14 березня; Погребенник Я. Дослідник творчості Шевченка. "Прапор", 1971, № 4; Погребенник Я. Альфред Єнсен і його праця про Шевченка. В кн.: Погребенник Я. Шевченко німецькою мовою. К., 1973; Коцюбинський М. [Листи до А. Єнсена]. В кн.: Коцюбинський М. Твори, т. 6. К., 1975.

Я. М. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me