ЄФРЕМОВ Петро Олександрович

ЄФРЕ́МОВ Петро Олександрович

• ЄФРЕМОВ Петро Олександрович

(псевд. і крипт. — П. Є., П. Е., П. Є. Т-ро, Тромов, В. Юноша; 8.Х 1883, с. Пальчик, тепер Катеринопільського р-ну Черкас. обл. — р. і м. см. невідомі)

- укр. рад. літературознавець, критик. Брат С. О. Єфремова. Навчався 1892 — 97 в Черкас. духовному уч-щі, 1901 — 05 — Київ. духовній семінарії, закінчив 1915 Київський університет. Викладав 1916 — 18 у гімназіях, згодом — професор Ін-ту народної освіти Катеринослава (тепер Дніпропетровськ). Був секретарем Катериносл. відділу ВУАНу, 1926 — 27 — член редколегії журналу "Зоря". Друкувався з 1905 — в журналах "Киевская старина", "Літературно-науковий вістник", "Світло", "Книгарь", "Зоря", альманахах "Рада", "Нова рада", "Січ", збірнику "Вир революції" та ін. Досліджував проблеми натуралізму, розвиток істор. повісті в укр. л-рі. Писав статті про творчість Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, Івана Карпенка-Карого, Д. Марковича, Л. Яновської, Б. Легкого, П. Карманського, А. Кримського, A. Кащенка, В. Самійленка, М. Чернявського, Т. Романченка, Д. Яворницького, В. Поліщука, B. Підмогильного та ін. Писав також про рос. і зарубіж. письменників (О. Островського, Б. М. Б'єрнсона, О. Мірбо, У. Уїтмена). Автор передмови до видання "Слова о полку Ігоревім" (1914). Незаконно репресований 1930 в результаті сфабрикованого процесу над т. з. Спілкою визволення України. Реабілітований 1989.

Р. С. Міщук.