ІММЕРМАН (Immermann) Карл Лебрехт

І́ММЕРМАН (Immermann) Карл Лебрехт

• ІММЕРМАН (Immermann) Карл Лебрехт

(24.IV 1796, Магдебург — 25.VIII 1840, Дюссельдорф)

- нім. письменник. За освітою юрист. 1822 виступив як поет (зб. "Вірші"). Автор трагедій "Карденіо і Целінда" (1826), "Трагедія в Тіролі" (1827), драм. трилогії з рос. історії "Олексій" (1833), досліджень про театр, кн. "Спогади" (1840 — 43), на яку Ф. Енгельс написав 1840 схвальну рецензію. В реалістич. романі "Епігони" (1836) показав занепад дворянства за часів капіталізму. Роман "Мюнхгаузен" (1838) спрямований проти феод. відсталості й політ. роздробленості Німеччини, є гострою сатирою на нім. абсолютизм і дворянство. Творчість І. відбиває перехід від романтизму до крит. реалізму. Про роман "Мюнхгаузен" згадував І. Франко (див. Франко І. Зібр. тв., т. 26. К., 1980, с. 285).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Мюнхгаузен, т. 1 — 2. М. — Л., 1931-32.

■ Літ.: Енгельс Ф. "Спогади" Іммермана. В кн.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 41. К., 1979; Верховский Н. П. Иммерман. В кн.: История немецкой литературы, т. 3. М., 1966.

А. Г. Баканов.