ІМНОЛОГІЯ

ІМНОЛО́ГІЯ

• "ІМНОЛОГІЯ"

, "Имнологіа, си єстъ ПЂснословіє, албо ПЂснь през части писмом мовленаа на день въскр[е]сеніа Господа нашего Іисуса Хріста" — панегірик, піднесений друкарями Києво-Печерської лаври на Великдень 1630 Петру Могилі, тодішньому лаврському архимандриту. Через увесь твір (264 віршові рядки) у вигляді акростиха йде посвята "Петрови МогилЂ, архимандриту святыя чудотворныя великіа лавры печерскіа кіевскія, воєводичу земель молдавских". Кожне слово цієї посвяти відповідає розділові "І."; два розділи зашифровують по два слова "святыя чудотворныя" і "великіа лавры". Твір складається з 10 віршів на теми великодних стихир та двох епіграм, підписаних Памвом Бериндою і Тарасієм Земкою. Кожен з осн. віршів "І." підписано одним з друкарів, котрі виступали як декламатори під час урочистого вручення панегірика адресатові. Це — Ісаія, Артемій Половкович, Стефан Беринда (партія "И друг друга обиймЂмъ"), Нафан Зінкевич, Димитрій Захарієвич, Парфеній Молковицький, Михаїл Фойнацький, Павел Макарієвич, Феодос Кипрієвич, Леонтей Ієрусалимович. "І." — один з перших східнослов'ян. віршованих творів, де зустрічається свідоме перехресне та кільцеве римування. 1921 М. Возняк висунув гіпотезу про те, що авторами "І." є Памво Беринда і Тарасій Земка.

Вид.: [Вірші]. В кн.: Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. К., 1978.

Літ.: Возняк М. Історія української літератури, т. 2, ч. 1. Львів, 1921.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me