ІНГОЛИЧ (Ingolič) Антон

І́НГОЛИЧ (Ingolič) Антон

• ІНГОЛИЧ (Ingolič) Антон

(5.I 1907, с. Сподня-Полскава, Пн.-Сх. Словенія)

- словен. письменник; член Словен. академії наук і мист-в (з 1976). Навчався 1927 — 28 у Сорбонні, закінчив 1931 Люблян. ун-т. У романах "Цибулярі" (1936), "Громада" (1939), "На сплавах" (1940), "Матевж Височник" (1941 — 45), "Страйк" (1951), "Загасла долина" (1956), дилогії "Виноградний пагорб" (1946) відтворив боротьбу словен. селян і робітників за соціальну справедливість. Про події 2-ї світової війни, опір фашизмові йдеться у збірках новел "Удосвіта" (1945) і "На зламі" (1950), повісті "Одинадцятеро живих" (1964). У трилогії "Де ви, Ламути?" (1958), "Чорні лабіринти" і "Небо над батьківщиною" (обидва — 1960) зображено нелегке життя словен. заробітчан-рудокопів у Франції, Бельгії, Німеччині. Ця тема поста і в романі "Родинний фестиваль" (1988). Роман "Прощання" (1989) присвячений проблемам творчості, долі митця. Автор романів екологічної ("Шумлять рідні ліси", 1969) та істор. ("Прадіди", 1975; "Горіли багаття", 1978) тематики. Колізії жіночої долі простежує в романах "Робочий день сестри Марії" (1980) та "Картини її життя" (1985). Писав романи і повісті для дітей та юнацтва ("Таємне товариство ПГЦ", 1958; "Молодість на сходах", 1962; "Гімназистка", 1967; "Ондуо, мій чорний коханець", 1972, та ін.). Враження від подорожі по Рад. Союзу відбилися у книгах "Сибірські зустрічі" (1966) та "Діаманти, риба і самовар" (1974). Окр. твори І. переклали В. Гримич, М. Гримич, В. Соботович.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Таємне товариство ПГЦ. К., 1973; Шлях до вершини. "Всесвіт", 1980. № 6; Розрив. К., 1985; Рос. перекл. — Первые ступеньки. М., 1967.

■ Літ.: Гримич Б. Пером гуманіста, дослідника, патріота. В кн.: Інголич А. На сплавах. К., 1968.

В. Г. Гримич.