ІОАНН ДАМАСКИН

ІОА́НН ДАМАСКИН

• ІОАНН ДАМАСКИН

(бл. 675, Дамаск — 749, за ін. даними — 753, 754)

- візант. філософ, богослов і письменник. Займав високу посаду при дворі дамаського халіфа. Несправедливо покараний, пішов у монастир побл. Єрусалима, де провів більшу частину життя. І. Д. — систематизатор грец. патристичної літератури. У полемічних творах виступав осн. ідейним супротивником іконоборства. Творець методу дискурсивного богословствування, згодом прийнятого на середньовічному Заході (вчення Фоми Аквінського). Спираючись на філософію та логіку Арістотеля, прагнув систематизувати всю сукупність знань свого часу й підпорядкувати їх церк. завданням. Гол. теол. твір — "Джерело знання" (бл. 742) — відомий на Русі з 10 ст. І. Д. вважається упорядником "Осмогласника" — однієї з осн. богослужебних книг христ. церкви. В історію л-ри ввійшов як поет, автор церк. пісень (складав і мелодії до них). Реставрував античне віршування, розробив ускладнену архітектоніку канону. У великодньому, заупокійному та ін. канонах і. Д. інтелектуалізм вдало сполучається з простотою вислову, емоційною виразністю. Вплив І. Д. позначився на розвитку східнослов'ян. культової поезії (канони Григорія, Кирила Туровського, Димитрія Туптала та ін.).

■ Літ.: Попова Т. В. Иоанн Дамаскин (вторая половина VII в. — около 753 г.). В кн.: Памятники византийской литературы IV — IX веков. М., 1968; Византийская литература. М., 1974; История всемирной литературы, т. 2. М., 1984.

Ю. А. Ісіченко.