ІОАНН ЗЛАТОУСТ

ІОА́НН ЗЛАТОУСТ

• ІОАНН ЗЛАТОУСТ

(між. 344 — 354, Антіохія — 14.ІХ 407, побл. Комани, Понт)

- візант. письменник, богослов і церк. діяч. Був одним з найосвіченіших людей свого часу. 381 висвячений на диякона в Антіохії, був священиком; 398 — 404 — константиноп. архієпископ. Ідеолог східнохрист. церкви. Проповідував аскетизм, виступав проти вад вищих верств суспільства. Це викликало невдоволення константиноп. знаті. 404 І. З. позбавлено сану й вислано. Канонізований христ. церквою. За блискучий талант оратора його називали Златоустом. Автор проповідей, панегіриків, псалмів, коментарів до Біблії. Відомо понад 800 його проповідей. У них яскраво змалював сусп. і реліг. життя свого часу. Ораторські твори відзначаються простотою і ясністю мови, високим ступенем експресії, емоційною виразністю і стосуються переважно проблем практичної етики. У багатьох творах, зокрема у циклі бесід "Про статуї" (388), відображена сусп.-політ. дійсність. Дотримувався принципу букв. тлумачення бібл. тексту (бесіди на євангеліє від Матфея, на послання апостола Павла, перекладені й видані на Україні в 17 ст.). Збірники, що повністю або частково складалися зі слів І. З. (Златоструй, Маргарит, Ізмарагд, Златоуст тощо), були популяр. в сх. слов'ян. З кін. 16 ст. на Україні з'являється низка друк. видань творів І. З.: "Маргарит" (Острог, 1595); "ЛЂкарство на оспалый умысл чоловЂчій" (Острог, 1607); "О въспитаніи чадъ" (Львів, 1609); "Книга о священствЂ" (Львів, 1614); "БесЂды на 14 посланій святого апостола Павла" (К., 1623); "БесЂды на дЂянія святых апостол" (К., 1624) та ін. Вплив І. З. позначився на ораторській прозі Кирила Туровського, Григорія Цамблака, укр. письменників 17 ст. До творів І. З. зверталися письменники-полемісти (Захарія Копистенський та ін.). Іл. с. 328.

■ Літ.: Лопухин А. Жизнь и труды святого отца нашего Иоанна Златоуста, Архиепископа Константинопольского. В кн.: Иоанн Златоуст. Творення, т. 1, кн. 1. СПБ. 1895; Щурат В. Св. Іван Златоустий на Русі. Львів, 1908; Миллер Т. А. Иоанн Златоуст (около 344 — 354 г. — 407 г.). В кн.: Памятники византийской литературы IV — IX веков М., 1968.

Ю. А. Ісіченко.