іншомовні слова

іншомо́вні слова

• іншомовні слова

- слова та словосполучення, які широко вживаються в укр. мові, але зберігають чужорідність звучання через наявність невластивих для неї звукосполучень — нагромаджень голосних (аорта, вуаль), приголосних (конгломерат, кшталт). І. с. є, зокрема, майже всі слова, які починаються на а- та е- (абажур, абстракція, елемент, ефект), а також слова, що мають у своєму складі звук ф, первісно не властивий слов'ян. мовам (феномен, флейта, фракція). Як правило, в І. с. не відбувається чергування голосних о, е з і у відкритих і закритих складах: сквер, телефон, футбол (пор. глибоко засвоєні запозичення типу колір — кольору, папір — паперу, якір — якоря, Прокіп — Прокопа). Більшість І. а — інтернаціоналізми. У наук., офіц.-діловому та публіцистич. стилях І. с. виступають здебільшого як терміни, у худож. л-рі та усному мовленні створюють забарвлення книжності або, вжиті в переносному значенні, стають засобом образності ("Грядуть сини — барометри кирпаті, // Вони за все спитають завтра нас", В. Симоненко) До І. с. належать також елементи слів (корені: біо-, мікро-, радіо-; префікси: де-, анти-, екс-; суфікси: -ізм, -аж, тощо). Надмірне вживання, неправильне використання І. с. є ознакою низької мовної культури (див. Культура мови). Іншою крайністю у ставленні до І. с. є пуризм мовний.О. Д. Пономарів.