ІРЧАН Мирослав
ІРЧА́Н Мирослав
• ІРЧАН Мирослав
(справж. — Баб'юк Андрій Дмитрович; псевдоніми — Абба, Б'юк, І. Мірко, Юрко Ропша та ін.; 14.VII 1897, с. П'ядики, тепер Коломийського р-ну Івано-Франк. обл. — 1937)
- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1920. Закінчив 1914 Львів. учит. семінарію. Учасник 1-ї світової війни. 1920 в лавах Черв. Армії брав участь у боях за Рад. владу на Україні. В 1922 — 23 жив у Празі, навчався в ун-ті. В жовтні 1923 на запрошення прогрес. укр. орг-цій виїхав до Канади, де розгорнув літ.-видавничу діяльність, редагував прогрес. журнали "Робітниця" і "Світ молоді", був секретарем заокеанської філії "Гарту". Повернувшись у червні 1929 на Рад, Україну, очолював у Харкові літ. орг-цію "Західна Україна", редагував журнали "Західна Україна", "Сільський театр". Друкувався з 1914 (оповідання "Зустріч"). Перша зб. новел "Сміх Нірвани" (1918) засобами символіст. поетики відображала схвильовані роздуми І. над жорстоким безглуздям 1-ї світової війни. Майстерністю реаліст. малюнка і типажу позначена зб. оповідань "Фільми революції" (1923). І. подав широку панораму народження нового світу. Дилогія "Трагедія Першого травня" (1923) і "В бур'янах" (1925) присвячена подіям громадян. війни на Україні, має мемуарно-автобіогр. характер, розкриває процес духовного становлення письменника-комуніста. Повість "Карпатська ніч" (1924), збірки оповідань "Проти смерті" (1927), "Матвій Шавала" (1931) побудовані на докум. основі і змальовують амер. дійсність з усіма її соціальними контрастами. І. з симпатією виводить образи українців-іммігрантів у циклі оповідань "Поміж людьми". Продовжуючи традицію І. Франка, В. Стефаника, І. залишив класичні зразки новели, майстерно зобразив життя західноукр. населення під ярмом буржуазної Польщі (зб. "Тайна ночі", 1930; оповідання "Протокол", 1931). !. належать нариси "З прерій Канади в степи України", "Степова база" (обидва — 1930), "Осінь у димах", "На Західній Україні і в Західній Європі" (обидва — 1931) та ін. І. розширив проблематику й стилістику укр. драми, шукав нові виражальні засоби в драматургії. У трагедії "Бунтар" (1921, пост. Червоноармійським театром в Умані) змалював романтизований образ комуніста Ярослава, який жертвує собою в ім'я майбутнього свого народу. Пробудження самосвідомості чес. робітників, їхні виступи проти експлуататорів — центр. тема п'єси "Безробітні" (1922), позначеної мелодраматизмом. В основі сюжету драми "Дванадцять" (1923) — героїчна історія товаришів І. — комуністів С. Мельничука, П. Шеремети, І. Цепка, керівників збройного виступу західноукр. трудящих проти польс. окупантів. Орієнтуючись на деякі прийоми поетики нім. драматургів-експресіоністів, І. в драмі "Родина щіткарів" (1923) розкриває класову суть імперіалістичної війни, ідею перемоги гуманізму над мілітаризмом. Цій п'єсі, як і п'єсі-рев'ю "Плацдарм" (1931, пост. театром "Березіль") та ін., притаманні публіцистичність, загостреноконкретне бачення контрастів світу, абстрактність й символіка образів, підкреслення сценічної умовності, мистецтво монтажу тощо. Ін. п'єси: комедії "Товариство Пшик" (1925), драми "Підземна Галичина" (1926), "Радій" ("Отрута", 1928). Писав вірші (опубл. в журналах "Червоний шлях", "Зоря", "Всесвіт" та ін.). Для дітей видав зб. оповідань "Матвій Шавала" (1931), п'єси "Бувші люди" (1925). "Малі ковалі" (1926). Опубл. статті про творчість В. Стефаника ("Василь Стефаник", "Камінний хрест", обидві — 1924), М. Тарновського" ("Перший галицький пролетарський поет", 1923), В. Сосюри та І. Кулика ("Огляд нових книг", 1923), В. Бобинського ("Поет в тюрмі", 1926), Е. Сінклера та ін., підручник "Сцена" (1928 — для керівників драм. гуртків). Переклав з рос. мови окр. твори Д. Айзмана, Д. Бєдного, С. Виноградова; з польс. — В. Броневського; з чес. — ї. Волькера; з нім. — Н. Саура. Інсценізував роман "Нетрі" Е. Сінклера. Незаконно репресований 1933, реабілітований 1956.
♦ Тв.: Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1958; Твори, т. 1 — 2. К., 1987; Рос. перекл. — Избранное. М., 1958.
■ Літ.: Новиченко Л. Мирослав Ірчан. К., 1958; Власенко В. П., Кравчук П. І. Мирослав Ірчан. К., 1960; Мельничук-Лучко Л. Драматургія Мирослава Ірчана. К., 1963; Брелінська Л. М. Інтернаціональні мотивів у ранній творчості Мирослава Ірчана. "Українське літературознавство", 1972, в. 16; Антонюк Є. М. Діяльність Мирослава їрчана як голови Спілки революц. письменників "Західна Україна". "Українське літературознавство", 1973, в. 18; Новиченко Л. "В сумі тому міць і завзяття..." (Мирослав Ірчан — письменник і борець). В кн.: Ірчан М. Твори, т 1. К. 1987; Брелінська Л. М. Творчість Мирослава Ірчана періоду громадянської війни. "Радянське літературознавство". 1987, № 7; Крижанівський С. "А дні горять...". "Вітчизна", 1987, № 7; Машотас В. В. Мирослав Ірчан. Бібліографічний покажчик. К., 1961.
П. М. Довгалюк, М. П. Ткачук.