ІСАКОВИЧ (Isaković) Антонів

ІСА́КОВИЧ (Isaković) Антонів

• ІСАКОВИЧ (Isaković) Антонів

(6.XI 1923, Белград)

- серб. письменник, громад. діяч. Учасник нар.-визв. боротьби народів Югославії 1941 — 45. Закінчив 1949 Вищу парт. школу у Белграді. З 1974 — секретар відділення л-ри Серб. академії наук і мист-в. Автор збірок оповідань "Великі діти" (1953), "Папороть і вогонь" (1962), "Лисі пагорки" (1969), романів у новелах "Мить. Розмови з Чеперком" (1976) та "Мить II" (1983). Одним з перших в югосл. новелістиці звернувся до внутр. світу людини — творця високих гуманістич. ідеалів. Співавтор сценарію рад.-югосл. фільму "Олеко Дундич" (1958). Окр. твори І. перекл. Ю. Чикирисов.

Тв.: Укр. перекл. — Двоє. "Всесвіт", 1975, № 11; Кличко. "Літературна Україна", 1975, 28 листопада; Рос. перекл. — Папоротник и огонь. М., 1970. ■ Літ.: Брагин Ю. "Человек на войне...". В кн.: Исакович А. Мгновенье. Разговоры с Чеперко. М., 1979; Яковлева Н. Б. Современный роман Югославии. М., 1980; Посудневська Т. В. Новелістика Антонів Ісаковича. В кн.: Письменники соціалістичних країн Європи і сучасний літературний процес. К., 1982.

Т. В. Посудневська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me