ІСАКОВ Сергій Геннадійович

ІСАКО́В Сергій Геннадійович

• ІСАКОВ Сергій Геннадійович

(8.Х 1931, м. Нарва)

- ест. рад. літературознавець, доктор філол. наук з 1976, професор з 1978. Закінчив 1954 Тартуський ун-т, завідує у ньому кафедрою рос. л-ри. Дослідник історії ест. л-ри та її зв'язків з л-рами ін. народів СРСР. Автор ряду грунтовних праць, зокрема кн. "Крізь роки і відстані" (1969), один з розділів якої присвячений ест.-укр. культур. зв'язкам. Досліджує також творчість укр. письменників. Серед публікацій — статті "Великий український поет і Естонія" (1964, про Т. Шевченка), "Перший популяризатор естонської літератури на Україні" (1964, про П. Грабовського), "Панас Мирний і його роман" (1975), "Професор Хельсінкського університету К. І. Арабажин" (1987).

Тв.: Сквозь годи и расстояния. Из истории культурных связей Эстонии с Украиной. Грузией и Литвой в XIX — начале XX века. Таллин, 1969; Русские писатели и Эстония. Таллин, 1978; Укр. перекл. — "Платон Кречет" на естонській сцені. "Радянське літературознавство", 1968, № 7; Леся Українка і Естонія. "Українське літературознавство". 1972. в 15; Українська література в Естонії. "Радянське літературознавство", 1975, № 9: Іван Франко і Естонія. "Українське літературознавство", 1981, в. 36; Серце, яке жадало дії. Розвідка про Михайла Косача. "Вітчизна", 1984, № 8 [у співавт.].

О. С. Завгородній.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me