ІСМАЇЛ Мамед

ІСМАЇ́Л Мамед

• ІСМАЇЛ Мамед

(справж. — Ісмаїл Мамед Муршуд оглу; 1.Х 1939, с. Асрикджирдахан Таузького р-ну)

- азерб. рад. поет. Закінчив 1964 Азербайджанський університет (Баку) і 1975 — Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Пише азерб. і рос. мовами. Автор збірок "Руки матері" (1966), "Дивлюся на світ" (1969), "Вечори, світанки" (1972), "Слово, сказане вчасно" (1976). "Не дайте світові стати звичним" (1978), "Ще варто жити" (1981), "Боротьба, перемога" (1983), "Світ — домівка наша" (1984), "Тяжко на самоті" (1987), "Світло" (1988), "Святині мої" (1989), "Чорний камінь, білий камінь", "Місце клятви" (обидві — 1990) та ін., де розробляє теми війни і долі повоєнного покоління рад. людей, дружби народів, збереження навколишнього середовища. Не раз бував на Україні. Їй присвятив вірші "Дуб на березі Дніпра", "Схожі долями" (про своє сприйняття долі і творчості Т. Шевченка). "Другові Павлу" (послання П. Мовчану) та ін. Член редколегії укр. альм. "Гроно". Переклав окр. твори І. Драча (симфонію "Смерть Шевченка", баладу "Крила", вірші "До джерел", "Матері" та ін.), П. Мовчана (вірші "Хліб", "Поклик", "Шлях", "Мандрування Гр. Сковороди" та ін.), П. Горецького та ін. Деякі поезії І. переклали П. Засенко та М. Мірошниченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші] В кн.: Мій Азербайджан. К., 1979; Птахи. "Дніпро", 1986, № 3; Рос. перекл. — Зерна снелого граната. М., 1977; Пашня над морем. М., 1978; Слово, сказанное в срок. М., 1982; Не дайте миру стать обыкновенным. Баку, 1985; Меж небом и землей. М., 1988.

М. М. Мірошниченко.