1. Українська літературна енциклопедія

АРГО

АРГО́

• "АРГО"

- літ.-художній збірник, упорядкований і виданий Оленою Пчілкою 1914 в Києві. У збірнику вміщено твори Олени Пчілки (під псевд. Кочубеївна — "Перед морем", "Втомлений бог", "Метаморфоза", "Давно, давно було колисьто..."), Грицька Григоренка, Ф. Петруненка (під власним прізвищем та під псевдонімами Ст. Вершій і Криштоф Май), Н. Кибальчич, Г. Хоткевича (вірш "Смерть поета"), М. Чернявського, Юрка Яворенка (псевдонім актора П. Коваленка) та інших. Опубліковано конспект ненаписаної драм. поеми Лесі Українки ("На передмістю Александрії" з приміткою Олени Пчілки) та її вірш "На мотив з Міцкевича".

В. В. Яременко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арго — арго́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. арго — Просторіка, див. жаргон Словник чужослів Павло Штепа
  3. арго — невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гуртка і т. д.), в якій є специфічні слова й вислови, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. арго — АРГО́, невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гурту і т. ін.), у якій є специфічні слова й вирази, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Жак .. знав побут французького селянина і робітника і міг говорити навіть .. на .. марсельському арго (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. арго — арго́ (від франц. argot – жаргон) 1. Мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. 2. Паризьке А. – паризьке просторіччя. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. арго — ЖАРГО́Н (мова, прийнята і зрозуміла у певному соціальному чи професійному середовищі), АРГО́, СЛЕНГ. Взявши під пахву свою шапку — в нашім жаргоні се була "обергірканя", — звільна, "хлипаючи", пішов (Білінський) із класу (І. Словник синонімів української мови
  7. арго — АРГО́, невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гуртка і т. п.), в якій є специфічні слова й вислови, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Словник української мови в 11 томах
  8. арго — рос. арго (від фр. argot — жаргон) — мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. Eкономічна енциклопедія