1. Словник синонімів української мови

арго

ЖАРГО́Н (мова, прийнята і зрозуміла у певному соціальному чи професійному середовищі), АРГО́, СЛЕНГ. Взявши під пахву свою шапку — в нашім жаргоні се була "обергірканя", — звільна, "хлипаючи", пішов (Білінський) із класу (І. Франко); Жак, для якого французька мова була майже рідною, який знав побут французького селянина і робітника і міг говорити навіть на паризькому та марсельському арго, — взяв на себе авторство (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арго — Просторіка, див. жаргон Словник чужослів Павло Штепа
  2. арго — АРГО́, невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гурту і т. ін.), у якій є специфічні слова й вирази, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Жак .. знав побут французького селянина і робітника і міг говорити навіть .. на .. марсельському арго (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. АРГО — • "АРГО" - літ.-художній збірник, упорядкований і виданий Оленою Пчілкою 1914 в Києві. У збірнику вміщено твори Олени Пчілки (під псевд. Кочубеївна — "Перед морем", "Втомлений бог", "Метаморфоза", "Давно, давно було колисьто..."), Грицька Григоренка... Українська літературна енциклопедія
  4. арго — арго́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. арго — АРГО́, невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гуртка і т. п.), в якій є специфічні слова й вислови, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Словник української мови в 11 томах
  6. арго — арго́ (від франц. argot – жаргон) 1. Мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. 2. Паризьке А. – паризьке просторіччя. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. арго — рос. арго (від фр. argot — жаргон) — мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. Eкономічна енциклопедія
  8. арго — • арго (франц. argot) - усна умовна мова певних соціальних або професійних груп, створювана з метою більшого чи меншого відособлення від решти мовного колективу (напр., А. мисливців, музикантів, спортсменів та ін.). На відміну від жаргону... Українська літературна енциклопедія
  9. арго — невідм., с., лінгв. Умовна говірка якого-небудь соціального середовища (групи, гуртка і т. д.), в якій є специфічні слова й вислови, незрозумілі для сторонніх; жаргон. Великий тлумачний словник сучасної мови