БАЙРОН (Byron) Джордж Ноел Гордон
БА́ЙРОН (Byron) Джордж Ноел Гордон
• БАЙРОН (Byron) Джордж Ноел Гордон
(22.I 1788, Лондон — 19.IV 1824, Міссолунгі, Греція)
- англ. поет. Закінчив 1808 Кембрідж. ун-т. Поема "Паломництво Чайльд Гарольда" (ч. 1. — 2, 1812; ч. 3 — 4, 1817 — 18), написана під враженням подорожі по країнах Пд. Європи і Близького Сходу, — один з найвизначніших творів англ. романтизму. Тут виявилися симпатії Б. до нац.-визвольної боротьби поневолених народів, пролунав осуд політичної реакції. Б. брав участь у політ. житті країни, виступив на захист робітників-луддитів. Своє обурення політикою англ. уряду висловлював у сатир. віршах і епіграмах. У 1814 — 15 створив цикл романтич. віршів "Єврейські мелодії". Настрої "світової скорботи", самотності, трагічної безнадії і водночас бунт проти існуючих соціальних відносин виразно виявляються у ліриці 1812 — 18: поемі "Шільйонський в'язень", вірші "Прометей" (обидва твори — 1816), драм. поемі "Манфред" (1817), а також у циклі т. з. східних поем ("Гяур", "Абідоська наречена", обидві — 1813, "Корсар", "Лара", обидві — 1814). До цього циклу належить також поема "Мазепа" (1818), в основу якої покладено фрагмент з "Історії Карла XII" Вольтера. У ній конфлікт особистості з суспільством тлумачиться в романт. дусі, поза істор. часом і простором. Свого роду ідейною і художньою полемікою з "Мазепою" Б. була "Полтава" О. Пушкіна.
У 1817 — 23 Б. жив в Італії, брав участь у русі карбонаріїв. Серед творів цього періоду особливе місце належить містерії "Каїн" (1821), пройнятій гуманістичним, антиреліг. і революц. звучанням. Злободенні політ. сатири "Пророцтво Данте" (1819), "Видіння суду" (1822), "Бронзовий вік" (1823) мають реалістич. характер. Незакінч. роман у віршах "Дон Жуан" (1818 — 23) — крит. погляд на сусп.-політ. життя тогочасної Європи, сповнений протестом проти соціальних і нац. утисків, загарбницьких воєн, розбещеності сусп. верхів. Останні місяці життя Б. перебував у Греції, де боровся за визволення країни від тур. ярма. Творчість Б., завдяки поетичній пристрасності, волелюбним ідеям, могутньому протестові проти будь-якої тиранії, відіграла значну роль у формуванні багатьох поетів-романтиків (див. Байронізм). Вона мала певний вплив на розвиток укр. л-ри. Поетом "великим" і "знаменитим" називав Байрона Т. Шевченко. Укр. перекладну байроніану започаткував М. Костомаров віршами з циклу "Єврейські мелодії", які були опубліковані в Харків. альм. "Сніп" (1-й вип., 1841). Окр. твори Б. переклали І. Наумович, О. Кониський, І. Верхратський, О. Навроцький, М. Старицький, Б. Грінченко, Леся Українка та ін. Найвизначнішими є переклади П. Куліша (перша пісня "Дон Жуана", 1891; "Чайльд-Гарольдова мандрівка", 1894, опубл. І. Франко, 1905), П. Грабовського ("Шільйонський в'язень", 1894, та ін.), І. Франка ("Каїн", 1879; уривок з роману "Дон Жуан" — "Новогрец.ка пісня", 1885). У 1889 вийшла філос. поема І. Франка "Смерть Каїна", у якій він інтерпретує біблійні образи англ. поета і водночас полемізує з ними (Франків Каїн на відміну від Байронового, який залишається гордим індивідуалістом, виступає в кінці твору як невід'ємна від людської громадськості особистість). У рад. період твори Б. перекладали Є. Тимченко ("Каїн"), Д. Загул ("Мазепа"), М. Рошківський ("Манфред"), Ю. Корецький ("Трагедії"), Д. Паламарчук ("Лірика"), М. Кабалюк ("Шільйонський в'язень" та ін.), С. Голованівський ("Дон Жуан"). Творчість Б. досліджували І. Франко (ст. "Лорд Байрон", 1894, та ін.), К. Лукачівський (реферативний огляд творчості поета, 1888), в рад. час — П. Филипович, С. Родзевич, І. Журавська, Д. Кузик, Л. Герасимчук та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Чайльд-Гарольдова мандрівка. Львів, 1905; Мазепа. Х. — К., 1929; Манфред. Х. — К., 1931; Трагедії. К., 1939; Лірика. К., 1982; Шільйонський в'язень. "Ранок", 1982, № 8; Каїн. "Всесвіт", 1984, № 3; Дон Жуан. К., 1985; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1981.
■ Літ.: Франко І. Лорд Байрон. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 29. К., 1981; Елистратова А. Байрон. М., 1956; Кузик Д. М. Невідомий переспів Байронового "Прометея". "Українське літературознавство", 1972, в. 16; Кузик Д. М. "Пісня поета" з поеми Байрона "Дон Жуан" у перекладі І. Франка. "Українське літературознавство", 1973, в. 20; Бех П. А. Переводы произведений Байрона на Украине. "Вестннк Киевского университета. Романо-германская филология", 1979, в. 13; Зорівчак Р. П. Британця пісня голосна... Роздуми над рядками українського Байрона. "Україна", 1984, № 22; Герасимчук Л. Радощі та печалі нашої байроніани. "Прапор", 1985, № 11.
Т. К. Якимович, Р. П. Зорівчак.