БАКАНІДЗЕ Отар Акакійович

БАКАНІ́ДЗЕ Отар Акакійович

• БАКАНІДЗЕ Отар Акакійович

(27.III 1929, Тбілісі)

- груз. рад. літературознавець, доктор філол. наук з 1968, професор, засл. працівник культури УРСР з 1972. Член КПРС з 1955. Закінчив 1952 Тбіліс. ун-т, працює в ньому, з 1975 — зав. кафедрою л-р народів СРСР, літ. взаємозв'язків та художнього перекладу. Автор книжок: "З історії російсько-грузинських літературних взаємин (Г. Успенський і Грузія)" (1962), "Нариси з української літератури" (1965), "Український театр у Тбілісі" (1967), "З грузинсько-українських літературних взаємин" (1968), "Леся Українка" (1971), "Григорій Сковорода" (1972), "Микола Бажан" (1974), "Співець дружби народів" (про М. Рильського, 1975), "Лев Толстой і Грузія" (1978), "Грузинсько-українські літературні і театральні взаємини" (1982), "Нариси з історії української літератури" (1985), "Іван Франко" (1986) та ін. Ряд статей присвятив Т. Шевченкові: "Поет-демократ", "Натхненна ліра" (обидві — 1961), "Спадщина поета-художника" (1964) та ін. Укладач і редактор двомовних збірок творів Г. Сковороди, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Бажана. Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1969). Лауреат премії імені П. Г. Тичини "Чуття єдиної родини" (1986).

Тв.: Укр. перекл. — Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини. К., 1985.

О. Н. Мушкудіані.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me