БАРАТИНСЬКИЙ (Боратинський) Євген Абрамович

БАРАТИ́НСЬКИЙ (Боратинський) Євген Абрамович

• БАРАТИНСЬКИЙ (Боратинський) Євген Абрамович

[19.II (2.III) 1800, с. Мара Тамб. губ. — 29.VI (11.VII) 1844, Неаполь, похований у Петербурзі]

- рос. поет. Навчався в Пажеському корпусі в Петербурзі. Оновив зміст і форму традиційної рос. елегії, надав їй глибокого психологізму ("Водоспад", 1821; "Дві долі" й "Освідчення", обидві — 1823; "Буря", 1824). В ліриці Б. відчутний вплив волелюбних настроїв, що панували в літ. колах, близьких до декабристів. У поемі "Еда" (опубл. 1824) на противагу романтикам прагнув життєвості сюжету й характерів. Т. Шевченко згадав цей твір у повісті "Близнецы" у зв'язку з долею зневаженої Якилини. Укр. мовою окремі вірші Б. переклали П. Грабовський ("Зима", 1895) і П. Филипович ("Чому невільникам думки про волю милі?", "Мій хист малий, неголосний мій спадок", обидва — 1925). На Україні творчість Б. досліджували П. Филипович, Н. Мазепа, Л. Фрізман. Окремі вірші Б. переклали П. Филипович та ін.

♦ Тв.: Стихотворения и поэмы. М., 1983.

■ Літ.: Мазепа Н. Р. Е. А. Баратынский. Эстетические и литературно-критнческие взгляды. К., 1960; Фризман Л. Г. Творческий путь Баратынского. М., 1966.

Н. Р. Мазепа.