БАРВІНОК Ганна

БАРВІ́НОК Ганна

• БАРВІНОК Ганна

[справж. — Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна; ін. псевдонім — А. Нечуй-Вітер; 23.IV (5.V) 1828, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Черніг. обл. — 23.VI (6.VII) 1911, там же]

- укр. письменниця. Сестра В. М. Білозерського. Вчилася в приватних пансіонах (с. Кропивне на Полтавщині, м. Конотоп). Підтримувала дружні контакти з Т. Шевченком, залишила про нього спогади. Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства виїхала до Тули, куди був засланий її чоловік П. Куліш, з 1854 жила в Петербурзі. З 1883 оселилася в Мотронівці. Літ. діяльність почала 1858, перші твори опубл. в альм. "Хата" і журн. "Основа", згодом друкувалася в журн. "Киевская старина", альманахах "Руська хата", "Рада", "Перший вінок", "Наша доля". Увагу Б. привертали проблеми родинно-побутових взаємин, тяжка доля селянки. Героїні її оповідань — здебільшого пасивні і покірні долі жінки. Тонкий знавець жіночої психології, Б. у своїх творах показувала родинний деспотизм ("Хатнє лихо", 1861), безрадісне існування з чоловіком-п'яницею ("Жіноче бідування", 1887), драматизм силуваного шлюбу ("Батькова помилка", 1902). Створила також привабливі постаті вольових жінок ("Перемогла", 1887; "Молодича боротьба", 1902). Б. орієнтувалася на "стенографічне" змалювання селян. побуту (див. ст. Етнографічно-побутова школа в українській літературі); у ряді творів ідеалізувала сусп. відносини на селі в 2-й пол. 19 ст., вдавалася до реліг. моралізаторства. Письменниця використовувала черніг. і полтав. говірки, добре знала сільс. звичаї і фольклор, записала чимало нар. пісень, створила на їхній основі ряд оповідань, драму "Материнська помста" (не опубл.). Рукописна спадщина Б. зберігається в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР та Черніг. літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського.

♦ Тв.: Оповідання з народних уст. К., 1902; Оповідання. Полтава, 1919; Вибрані твори. К., 1927.

■ Літ.: Гринченко Б. А. А. М. Кулиш, Ганна Барвинок. Чернігів, 1901; Чубинський В. Ганна Барвінок. В кн.: Барвінок Г. Вибрані твори. К., 1927; Денисюк І. Талант без талану. "Вітчизна", 1968, № 12.

Р. С. Міщук.