БАРВІНОК
БАРВІ́НОК
• "БАРВІНОК"
- щомісячний журнал ЦК ЛКСМУ та Респ. ради Всесоюзної піонерської орг-ції ім. В. І. Леніна для школярів молодших класів. Попередником "Б." був журн. "Жовтеня", що видавався 1928 — 41 у Харкові. З квітня 1945 видання журналу поновлено в Києві під тепер. назвою, з 1950 виходить і рос. мовою. Авторами "Б." були М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко, М. Стельмах, М. Трублаїні, О. Копиленко, Н. Забіла, М. Пригара. Тут друкувалися також твори О. Іваненко, Ю. Збанацького, В. Бичка, П. Панча, П. Воронька, Д. Гіавличка, О. Пархоменка, Б. Чалого, В. Скомаровського, В. Нестайка, В. Кави, A. Качана, А. Костецького та ін. "Б." активно пропагує творчість письменників братніх республік (М. Носова, С. Алексєєва, Янки Купали, B. Вітки, Й. Друце, К. Тангрикулієва) і зарубіж. країн (Дж. Родарі, Е. Ліра, М. Карема, А. Босєва та ін.). За кращі твори для дітей, опубліковані на сторінках "Б.", присуджується премія ім. О. Копиленка, засн. 1978 ЦК ЛКСМ України. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978).
В. В. Моруга.
Значення в інших словниках
- барвінок — -нку, ч. Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав'яниста рослина родини кутрових з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Т. Словник української мови у 20 томах
- Барвінок — Барві́нок іменник жіночого роду, істота псевдонім письменниці Орфографічний словник української мови
- барвінок — Барві́нок, -ві́нку, -нкові, у-ві́нку; -ві́нки, -ві́нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів. Слався, розстилався (Шевч. Словник української мови в 11 томах