1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

барвінок

Барві́нок, -ві́нку, -нкові, у-ві́нку; -ві́нки, -ві́нків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвінок — -нку, ч. Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав'яниста рослина родини кутрових з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. Барвінок — Барві́нок іменник жіночого роду, істота псевдонім письменниці Орфографічний словник української мови
  4. БАРВІНОК — • "БАРВІНОК" - щомісячний журнал ЦК ЛКСМУ та Респ. ради Всесоюзної піонерської орг-ції ім. В. І. Леніна для школярів молодших класів. Попередником "Б." був журн. "Жовтеня", що видавався 1928 — 41 у Харкові. Українська літературна енциклопедія
  5. барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів. Слався, розстилався (Шевч. Словник української мови в 11 томах