Барвінок
Барві́нок
іменник жіночого роду, істота
псевдонім письменниці
∗∗∗
барві́нок
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барвінок — -нку, ч. Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав'яниста рослина родини кутрових з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Т. Словник української мови у 20 томах
- БАРВІНОК — • "БАРВІНОК" - щомісячний журнал ЦК ЛКСМУ та Респ. ради Всесоюзної піонерської орг-ції ім. В. І. Леніна для школярів молодших класів. Попередником "Б." був журн. "Жовтеня", що видавався 1928 — 41 у Харкові. Українська літературна енциклопедія
- барвінок — Барві́нок, -ві́нку, -нкові, у-ві́нку; -ві́нки, -ві́нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів. Слався, розстилався (Шевч. Словник української мови в 11 томах