БЕЙЛІН Павло Юхимович

БЕ́ЙЛІН Павло Юхимович

• БЕЙЛІН Павло Юхимович

[25.II (10.III) 1910, Кривий Ріг, 29.VIII 1988, Київ]. — укр. рад. письменник. Писав також рос. мовою. Член КПРС з 1942. Закінчив 1933 Київ. мед. ін-т. Як військ. лікар брав участь у війні з білофіннами й у Великій Вітчизняній. Після війни — гол. хірург Київ. області. Перша книга — "Новели" (1937). Автор худож., худож.-докум. і наук.публіцистич. книг: "Чотири операції" (1937), "Людина живе раз" (1941), "Записки польового хірурга" (1947), "Почуття обов'язку" (1949), "Повість про велику родину" (1953), "За велінням серця" (1961), "Михайло Сидорович Коломійченко" (1962), "Рік щастя" (1970), "Завжди в дорозі" (1978, про Д. Заболотного), "Поговори зі мною, лікарю" (1980) та ін. Повість "Живи, солдате" (1960) — про подвиг рад. медиків у роки Великої Вітчизн. війни; повість "Найдорожче" (1960) розкриває романтику лікарської праці, пошук нових шляхів у медицині. Окремі твори Б. перекладено болг., англ., франц., нім., ісп., араб., кор., в'єтн. та ін. мовами.

♦ Тв: Твори, т. 1 — 2. К., 1985.

■ Літ.: Новиченко Л. Лікар Тарасенко та його друзі. В кн.: Бейлін П. Твори, т. 1. К., 1985.

Ю. М. Щербак.