ВАНАГ Юлій

ВА́НАГ Юлій

• ВАНАГ Юлій

[25.VI (8.VII) 1903, с. Унгурмуйжа, тепер Єкабпілського р-ну — 12.X 1986, Рига]

- латис. рад. письменник. Член КПРС з 1963. Навчався 1919 — 21 у Вятському сільськогосп. технікумі. Збірки віршів "У воротах сонця" (1946), "Глибока оранка" (1950), "Срібні рейки" (1951), "Гіркі квіти" (1960), "Роки" (1973), "Сліди на пляжі" (1978) та ін. присвячені революц. минулому, сьогоденню латис. народу, спадкоємності поколінь. Автор п'єс, лібретто першої латис. рад. опери "Рута" (1942), тексту гімну Латв. РСР (у співавт.), прозових творів для дітей та юнацтва, кіносценаріїв. Героїчній обороні Каховського плацдарму 1920 присвятив поему "Каховка" (1965).

Переклав ряд віршів і п'єсу "Камінний господар" Лесі Українки (1963), вірші Т. Шевченка ("Садок вишневий коло хати", "Мені однаково, чи буду"), оповідання О. Гончара. Опублікував кілька статей про Т. Шевченка та Лесю Українку. Українською мовою окремі твори В. переклали П. Загребельний, П. Маркович, Ю. Сердюк та ін.

Тв.: Укр. перекл. — Великі справи малого Мікіня. К., 1957; Кульгавий вовк. К., 1965; Каховка. "Вітчизна", 1974, № 2; Рос. перекл. — Стихи. Рига, 1951; Вспомни, молодость моя. М., 1976; [Вірші]. "Правда Украины", 1988, 8 мая.

Б. К. Звайгзне.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me