ВАХНЯНИН Наталь (Анатолій) Климентович

ВАХНЯ́НИН Наталь (Анатолій) Климентович

• ВАХНЯНИН Наталь (Анатолій) Климентович

(псевд. й крипт. — Н. з-над Сяну, Наталь з-над Сяну, А. В., В. Н. та ін.; 19.IX 1841, Сенява, побл. Перемишля, тепер ПНР — 11.II 1908, Львів)

- укр. композитор, письменник, громад. діяч. Нар. в сім'ї священика. Закінчив 1868 Віден. ун-т. Один з лідерів партії "народовців" у Галичині. Організатор і керівник муз.-хорових т-в, ініціатор створення й директор Вищого муз. ін-ту ім. М. Лисенка у Львові (1903), автор багатьох пісень, хорів на тексти Ю. Федьковича, О. Колесси та ін. письменників, опери "Купало" за власним лібретто (поставлено 1931, Харків), музики до драм "Назар Стодоля" Т. Шевченка, "Бондарівна" Ф. Заревича, "Ярополк І Святославич" К. Устияновича та ін. Як письменник В. виступив на поч. 60-х pp. (оповідання "Три недолі", 1863; та ін.). Друкувався у журналах "Вечерниці", "Мета" та ін. "народовських" виданнях. Теми творчості — життя селян, міщан, попівства (оповідання "Женщина", 1881; "Око за око", 1882; "Під сіряком"). У творах В. відбилося критичне ставлення автора до тогочасної галиц. дійсності, моралі й етики панівних класів, зокрема польс. шляхти, співчуття до тяжкої долі трудового люду. Для В. властиве гумористич. забарвлення розповіді (оповідання "Ловці", 1889; "Як я став політиком?"). Одним з перших почав писати лемківською говіркою. Автор статей з питань театру і музики, перекладав твори М. Гоголя, І. Тургенєва. Створив революц. пісню "Шалійте, шалійте, скажені кати" (слова О. Колесси), в основу якої поклав власну мелодію "Хору норманнів" до п'єси "Ярополк І Святославич" К. Устияновича.

♦ Тв.: Оповідання й гуморески, Львів, 1902; Спомини з життя. Львів, 1908; Листи до Пантелеймона Куліна. Львів, 1908.

■ Літ.: Гриневецький 1. О. А. К. Вахнянин. К., 1951.

Ф. П. Погребенник.