1. Українська літературна енциклопедія

ВАТРА

ВА́ТРА

• "ВАТРА"

- літ.-наук. збірник, присвячений пам'яті Т. Шевченка і 25-річчю літ. діяльності Ю. Федьковича. Вийшов 1887 в Стрию. Видав Василь Лукич. У збірнику вміщено твори укр. письменників різних поколінь: оповідання "Лови" Панаса Мирного, "Місія" І. Франка, "Два брати" І. Нечуя-Левицького, "А все Пречиста" Д. Мордовця, "Січовик" О. Кониського, поезії Ю. Федьковича, П. Куліша, Гетьманця (М. Старицького), Сивенького (В. Самійленка), С. Руданського, О. Маковея, Уляни Кравченко; опубл. також частина розвідки М. Драгоманова "Із історії віршів на Україні", автобіографія Д. Мордовця, статті Василя Лукича ("Угорська Русь" та ін.), О. Кониського ("Біографічні замітки"), О. Берлінського (про життя і творчість Т. Шевченка, І. Франка), рецензія І. Франка на зб. оповідань Д. Мордовця тощо, За оцінкою І. Франка, "В." свіжістю думок, меншою залежністю від "правил шкільної естетики" протистояла "народовським" (див. "Народовці") виданням того часу.

■ Літ.: Франко І. Українська альманахова література. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 27. К., 1980.

М. С. Грицюта.

∗∗∗

• "ВАТРА"

- студентське т-во. Існувало 1892 — 96 при Львів. ун-ті. Мало б-ку з читальним залом. Влаштовувало літ.-мистецькі вечори, присвячені Т. Шевченкові, організовувало лекції на літ. теми. 1896 об'єдналося з т-вом "Академічне братство", утворивши "Академічну громаду".

Я. Р. Дашкевич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватра — Багаття, вогнище [XI] ватра (22, 494) – “багаття”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. ватра — ва́тра іменник жіночого роду вогнище діал. Орфографічний словник української мови
  3. ватра — Ва́тра. Вогнище. ● Чужі печені при нашій ватрі — хтось користає з праці іншого. При нашій ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно своїх национальних шкіл народних в Чернівцях, а коли прийшло дорішеня справи... Українська літературна мова на Буковині
  4. ватра — -и, ж., діал. Вогнище, багаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ватра — ВА́ТРА, и, ж., діал. Вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Марко Черемшина); Ватра палахкотить, мечучи іскри вгору (І. Багряний); На майдані запалювались ватри, біля яких пританцьовували, гріючись, солдати (П. Словник української мови у 20 томах
  6. ватра — И, ж. Запальничка. Ванька, кинь мені ватру. Словник сучасного українського сленгу
  7. ватра — Багаття Словник застарілих та маловживаних слів
  8. ватра — див. вогнище Словник синонімів Вусика
  9. ватра — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
  10. ватра — Ва́тра, -ри; ва́три, -тер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ватра — ВА́ТРА, и, ж., діал. Вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Черемш., Тв., 1960, 67); На майдані запалювались ватри, біля яких пританцьовували, гріючись, солдати (Панч, О. Пархом., 1939, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  12. ватра — Ватра, -ри ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева... Словник української мови Грінченка