1. Українська літературна мова на Буковині

ватра

Ва́тра. Вогнище.

● Чужі печені при нашій ватрі — хтось користає з праці іншого. При нашій ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно своїх национальних шкіл народних в Чернівцях, а коли прийшло дорішеня справи, то Поляки і Волохи дістали їх і для себе. Так воно все діє ся, так і з місцем віце-бурґомістра [...] На кождий спосіб наші любі сусіди гріють свою печеню при нашій ватрі (Б., 1909, 50, 1)

// порівн. пол. upięć własną pieczeń przy czyimś ogniu — поживитися чужим коштом; przy jednym ogniu upiec dwie pieczenie — при одному вогні спекти дві печені (порівн. убити двох зайців одразу); укр. діал. ватра — вогонь, вогнище.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватра — Багаття, вогнище [XI] ватра (22, 494) – “багаття”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. ватра — ва́тра іменник жіночого роду вогнище діал. Орфографічний словник української мови
  3. ватра — -и, ж., діал. Вогнище, багаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ватра — ВА́ТРА, и, ж., діал. Вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Марко Черемшина); Ватра палахкотить, мечучи іскри вгору (І. Багряний); На майдані запалювались ватри, біля яких пританцьовували, гріючись, солдати (П. Словник української мови у 20 томах
  5. ватра — И, ж. Запальничка. Ванька, кинь мені ватру. Словник сучасного українського сленгу
  6. ватра — Багаття Словник застарілих та маловживаних слів
  7. ВАТРА — • "ВАТРА" - літ.-наук. збірник, присвячений пам'яті Т. Шевченка і 25-річчю літ. діяльності Ю. Федьковича. Вийшов 1887 в Стрию. Видав Василь Лукич. У збірнику вміщено твори укр. письменників різних поколінь: оповідання "Лови" Панаса Мирного, "Місія" І. Українська літературна енциклопедія
  8. ватра — див. вогнище Словник синонімів Вусика
  9. ватра — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
  10. ватра — Ва́тра, -ри; ва́три, -тер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ватра — ВА́ТРА, и, ж., діал. Вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Черемш., Тв., 1960, 67); На майдані запалювались ватри, біля яких пританцьовували, гріючись, солдати (Панч, О. Пархом., 1939, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  12. ватра — Ватра, -ри ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева... Словник української мови Грінченка