ВПЕРЕД

ВПЕРЕ́Д

• "ВПЕРЕД"

- літ. альманах окружної письменницької федерації письменників "Вперед" у м. Глухові (до неї входили місцеві філії спілки "Плуг" і Всеукраїнської спілки пролетарських письменників). Вийшов 1928. Тут опубл. ст. "Ми ростемо" О. Турбіна, в якій викладено ідейно-естетичну програму федерації, добірки поезій В. Баска, В. Сергійчука, Ф. Ладухіна, О. Рклицького та ін., оповідання "Нові оселі" Т. Левченка, "В глушині-" А. Калиновського, "На руїнах старого" Ф. Ладухіна. Вміщено листи Лесі Українки до Ф. Петруненка. Твори друкувалися укр. і рос. мовами. іл. с. 362.

В. В. Громова.

∗∗∗

• "ВПЕРЕД"

- поетична збірка, упорядкована і видана 1888 у Чернівцях громад.-культурним діячем і публіцистом К. Трильовським. До неї ввійшли вірші Б. Грінченка (під псевд. В. Чайченко), О. Колесси (під криптонімом "Олекса К-а"), К. Білиловського, І. Журбина ("На смерть О. Федьковича") та" ряд творів анонімних авторів, серед яких виділяється легенда "Кудеяр" (підписана "Невідомий"), названа І. Франком "перлиною найновішої української поезії". Збірка має реалістич. характер, відбиває тенденцію до духовного єднання західноукр. і східноукр. діячів культури.

Літ.: Франко І. Збірка К. Трильовського. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 27. К., 1980.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вперед — впере́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вперед — ВПЕРЕД (УПЕРЕД) присл. У напрямі руху, перед собою тощо. Вперед, вперед, старі і юні! (В.Сосюра); Луною покотився гук вперед по вулиці (А. Головко). Літературне слововживання
  3. вперед — [ўпеиред] = уперед присл. Орфоепічний словник української мови
  4. вперед — (уперед), присл. 1》 У напрямі поступального руху; прот. назад. || У напрямі перед собою (звичайно про частини людського тіла). || У напрямі дальшого розвитку. 2》 рідко. Те саме, що наперед. 3》 розм., рідко. У майбутньому. 4》 розм., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вперед — хохл. (вперьод) наперед, поперед, перше Словник чужослів Павло Штепа
  6. вперед — ВПЕРЕ́Д (УПЕРЕ́Д), присл. 1. У напрямі поступального руху; протилежне назад. Мокрина сіла.., вхопила весло .. і посунула вперед свого човна (І. Нечуй-Левицький); Дерево під стопою ломилося.. Словник української мови у 20 томах
  7. вперед — Ні взад, ні вперед, лишається посеред. Про безвихідне становище, коли залишається чекати, що буде далі. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. вперед — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  9. вперед — ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Фразеологічний словник української мови
  10. вперед — НАДА́ЛІ (на майбутній час), ДА́ЛІ, У ПОДА́ЛЬШОМУ, ВПЕРЕ́Д (УПЕРЕ́Д) заст. — Ви машини такі і надалі робіть — Це майбутнє річкового флоту... (Н. Забіла); — Ви не горюйте! Як знати, що.. буде, випаде уперед! (Марко Вовчок). — Пор. 3. бі́льше. Словник синонімів української мови
  11. вперед — Впере́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. вперед — ВПЕРЕ́Д (УПЕРЕ́Д), присл. 1. У напрямі поступального руху; протилежне назад. Мокрина сіла.., вхопила весло.. і посунула вперед свого човна (Н.-Лев., II, 1956, 239); Дерево під стопою ломилося.. Словник української мови в 11 томах