ГОГОЛЬ Василь Панасович

ГО́ГОЛЬ Василь Панасович

• ГОГОЛЬ Василь Панасович

(Гоголь-Яновський; 1777, х. Купчинський, тепер у складі с. Гоголевого Шишацького р-ну Полтав. обл. — квітень 1825, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну, тієї ж обл.; похований у Гоголевому)

- укр. письменник. Батько М. В. Гоголя. Нар. в сім'ї миргород. полкового писаря. Навчався в Полтав. духовній семінарії. Служив на поштамті. В 1805 в чині колез. асесора вийшов у відставку, жив у родовому маєтку в с. Василівні (тепер Гоголеве). У своєму середовищі відзначався як людина освічена, культурна, перейнята почуттям громадян. обов'язку. Під час Вітчизн. війни 1812 писав відозви до поміщиків Полтавщини про набір рекрутів та збирання коштів на військ. потреби. Був організатором, постановником, актором домашнього театру Д. П. Трощинського в с. Кибинцях (1812 — 25). Автор комедій з нар. побуту, поставлених на сцені театру Д. П. Трощинського. З доробку письменника лише твір "Простак, или Хитрость женщины, перехитренная солдатом" був опубл. у журн. "Основа" 1862. Текст комедії "Собака-вівця" не зберігся. Окремі ситуації й типи з комедій батька використав у своїй творчості М. В. Гоголь.

♦ Тв.: Простак. К., 1955.

■ Літ.: Отец Гоголя, этюды и характеристики. СПБ, 1914; Грицай М. С. Традиція вертепної драми в п'єсах І. Котляревського та В. Гоголя. "Радянське літературознавство", 1963, № 1.

О. І. Карпенко.