Гінді мова

Гі́нді мова

• Гінді мова

- офіц. мова Індії, одна з осн. літ. мов. Належить до інд. групи індоєвроп. сім'ї мов. Пошир. переважно в центр. районах Пн. Індії. Розрізняють літ. мову і дві групи діалектів: західну (кхарі болі, бангару, брадж та ін.) і східну (авадхі, багхелі й чхаттисгархі). В основу Г.м., як і урду мови, лягла народнорозмовна мова гіндустані, що спирається на діалект кхарі болі. У становленні Г. м. визначну роль відіграла в 19 ст. творчість письменників Лаллу джі Лали, Бгаратенду Харішчандри та ін. У лексиці є багато слів із санскриту. Для Г. м. використовують письмо деванагарі. Г. м. розвивається гінді література.

Літ.: Катенина Т. Е. Язык хинди. М., 1960; Гуру К. Грамматика хинди, ч. 1 — 2. М., 1957 — 62.

В. М. Топоров.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me