ДЖАВАХАДЗЕ Вахтанг Романозович

ДЖАВАХА́ДЗЕ Вахтанг Романозович

• ДЖАВАХАДЗЕ Вахтанг Романозович

(29.VII 1932, Кутаїсі)

- груз. рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1963. Закінчив 1956 Тбілїс. ун-т. Осн. збірки: "Улюблені вітри" (1959), "Вулиці після дощу" (1963), "Тисяча сонць" (1968), "Південь" (1970), "Сьома" (1974), "Березень, квітень, травень" (1977), "Журавлиний ключ" (1978), "І так далі" (1983), "Я скажу тобі" (1989). Поезія Д. відзначається ориг. формою, у ній відчутний сильний іронічно-пародійний струмінь. Автор худож.-публіцистич. кн. про груз. поета Г. Табідзе "Незнайомий" (1988). У перекладі Д. вийшли "Поеми" В. Маяковського (1975), зб. віршів з л-р народів СРСР "Лірична мозаїка" (1981). Переклав окремі поезії Лесі Українки ("Земля! земля!", "Хто не жив посеред бурі..."), В. Сосюри ("Любіть Україну"), В. Чумака ("Я порву ті вінки..."), С. Олійника ("Лист малої Оксани до тьоті поетеси"), В. Блакитного, М. Терещенка, П. Усенка, Л. Первомайського, В. Швеця, Я. Шпорти, Г. Бойка та ін. Деякі вірші Д. переклав П. Воронько.   ♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 3. К., 1969; "Важкі кораблі одягають бронею...". "Донбас", 1969, № 3; Рос. перекл. — Журавлиний клин. Тбилиси, 1986.   ■ Літ.: Доиашвили Т. "И все же я не согласен с Магелланом". "Литературная Грузия", 1979, № 7.О. П. Синиченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me