ДЖАНГУЛАШВІЛІ Теймураз Олександрович

ДЖАНГУЛАШВІ́ЛІ Теймураз Олександрович

• ДЖАНГУЛАШВІЛІ Теймураз Олександрович

(25.V 1923, с-ше Сагареджо, тепер місто)

- груз. рад. поет. Член КПРС з 1944. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1953 Тбіліс. ун-т. Автор збірок "Дев'ятсот сорок п'ятий" (1948), "Весна на Одері" (1956), "За чверть століття" (1965), "Легенда моря і землі" (1971), "Підйом" (1977), "Лоза надії" (1983), "Місяць дозрівання" (1988), зб. докум. оповідань "Книга пам'яті" (1987). У творчості Д. переважають громадян. мотиви, значне місце посідає тема Великої Вітчизн. війни. Пише також для дітей. Україні присвятив вірші "Краю юності й краси", "В Миргороді", "Павлу Тичині", "Українська сорочка" та ін. (увійшли до зб. Д. "Книга братерства", 1986). Переклав ряд поезій Лесі Українки ("Напис в руїні", "Мріє, не зрадь!", "Хто вам сказав, що я слабка..." та ін.), П. Тичини ("Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді „Витязя в тигровій шкурі""), М. Бажана ("Пісня бійця", "Смерть Гамлета", "І сонце таке прозоре" та ін.), В. Сосюри, С. Олійника, О. Новицького, О. Лупія, О. Ющенка. Окремі твори Д. переклали О. Новицький, М. Шеремет, П. Осадчук та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. К., 1961; Синові Дніпра, великому предкові. "Вітчизна", 1964, № 3; [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 3. К., 1969; Рос. перекл. — Прошла гроза. М., 1960; Полдень. Тбилиси, 1974.

О. П. Синиченко.