1. Українська літературна енциклопедія

ДНІПРО

ДНІПРО́

• "ДНІПРО"

- респ. вид-во худож. л-ри системи Держкомвидаву УРСР. Бере початок від Всеукрвидаву. засн. 1919. В 1922 перетворено на Державне видавництво України (ДВУ). Після реорганізації 1930 ввійшло під назвою "Література і мистецтво" ("ЛіМ") до складу Державного видавничого об'єднання України (ДВОУ). З 1934 мало назву "Художня література", з 1935 — Держлітвидав України. До 1940 було підпорядковане Наркомосу УРСР. потім — Раднаркому УРСР. У роки Великої Вітчизн. війни входило до складу Укрдержвидаву. З 1946 — знову окреме вид-во під назвою Держлітвидав України. Сучас. назва — з 1964. Видає твори укр. дожовтн. л-ри, укр. рад. письменників, укр. переклади творів письменників народів СРСР і зарубіж. країн, літературознавчі і крит. праці. З 1971 випускає твори укр. письменників іноземними мовами. Виходять серії: з 1957 — "Систематизоване видання української дожовтневої літератури" (понад 100 томів), з 1983 — "Бібліотека української класики „Дніпро"" (понад 40 томів); з 1967 — "Джерела дружби" (50 томів), з 1973 — "Скарбниця братніх літератур" (60 томів); з 1969 — "Вершини світового письменства", "Перлини світової лірики", з 1988 — "Бібліотека історичної прози", "Зарубіжна проза XX ст.". Вид. серії "Романи і повісті", "Літературний портрет" та інші. Випускається альманах "Сузір'я".

Видано 6-томну "Антологію української поезії", антології л-р народів СРСР і зарубіж. країн, багатотомні передплатні видання, тематичні збірники. 1989 — 90 видано твори письменників, що тривалий час замовчувалися, — П. Куліша, О. Олеся, В. Винниченка, М. Драй-Хмари, М. Зерова, М. Хвильового, Л. Курбаса та ін. Випущено "Літопис Руський", "Золотослов", "Світовий сонет". Популярні подарункові та сувенірні видання, оформлені художниками В. Касіяном, М. Дерегусом, А. Базилевичем, Г. Якутовичем, В. Литвиненком, О. Данченком, Н. Лопуховою, В. Куткіним, М. Ульяновою, В. Лопатою та ін. З вид-вом у різний час тісно співробітничали В. Блакитний (Еллан), С. Пилипенко, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, О. Довженко, М. Стельмах, М. Бажан, П. Панч, В. Земляк, О. Форш, Б. Реріх, Г. Нарбут, М. Прахов та ін. Нагороджено Почесною Грамотою Президії Верх. Ради УРСР (1969).

В. В. Хопта.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дніпро — Дніпро́ іменник чоловічого роду річка в Східній Європі Орфографічний словник української мови
  2. Дніпро — Славута Словник чужослів Павло Штепа
  3. дніпро — (-а) с; жрм. Місто Дніпропетровськ. Ще заробляючи журналістикою в Дніпрі, він [П. Вольвач] вимилував "нетутешній" образ київських письменників (Книжник, 2001, № 4). Словник жарґонної лексики української мови
  4. Дніпро — (давньогр. Борисфен — дослівно той, що тече з пн.; старослов’янська назва Славутич) найбільша р. України, тече також у Росії та Білорусі; третій за довжиною і площею басейну в Європі (після Волги й Дунаю); довж. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Дніпро — хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Фразеологічний словник української мови
  6. Дніпро — Дніпро́, -ра́, -ро́ві, по -пру́, на -прі́, Дні́пре! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. Дніпро — Дніпер, Дніпро, -пра м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Чуб. І. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24. Словник української мови Грінченка